змикання

змикання
-я, с.
Дія за знач. змикати і змикатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "змикання" в других словарях:

  • змикання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • абруптив — а, ч. Проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв язками постає змикання …   Український тлумачний словник

  • афонія — ї, ж. Втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи). •• Психоге/нна афоні/я відсутність звучності голосу за збереження шепітної мови, спричинена афектом страху або психічною травмою.… …   Український тлумачний словник

  • блефароспазм — у, ч. Судомне змикання повік, спазм колового м язу ока …   Український тлумачний словник

  • змикальний — а, е. Стос. до змикання …   Український тлумачний словник

  • корнеальний — а, е. Такий, що стосується рогівки. •• Корнеа/льний рефле/кс рефлекторне змикання повік при легкому дотику до рогівки ока …   Український тлумачний словник

  • надбрівний — а, е. Який міститься над бровами. Надбрівні дуги. •• Надбрі/вний рефле/кс змикання повік, що спостерігається при постукуванні по внутрішньому краю надбрівної дуги …   Український тлумачний словник

  • оклюзійний — а, е. Стос. до оклюзії. •• Оклюзі/йна крива/ мед. лінія, що проходить через точки змикання зубів. Оклюзі/йна площина/ поверхня, яка проходить через ріжучі краї перших різців нижньої щелепи та дистальні щічні горби третіх молярів. Оклюзі/йне по/ле …   Український тлумачний словник

  • стуляти — я/ю, я/єш і сту/лювати, юю, юєш, недок., стули/ти, стулю/, сту/лиш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, щільно з єднувати (предмети або краї предметів). || З єднувати докупи частини чого небудь. || розм. Складати що небудь розкрите …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»